Петро Франко – найменший син в родині Івана Франка та Ольги з роду Хоружинських. Народився 28 червня 1890 року в батьковому селі Нагуєвичі.
Доля подарувала йому лише 51 рік… За своє коротке й передчасно обірване життя Петро Франко зробив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху та хімічної науки…
Спортовець, пластун, січовий стрілець, сотник УГА, авіатор, учений-хімік, винахідник, письменник, педагог, депутат, громадський діяч, перший директор меморіального музею Івана Франка у Львові…
✨Петро Франко – спортовець✨
Він був одним із засновників та першим головою Українського спортового гуртка , що діяв при Львівській академічній гімназії. Був гравцем першої дружини копаного мʼяча УСК, грав у складі футбольної команди «Україна», а пізніше виступав футбольним суддею. Був інструктором з лещетарства у СТ «Україна».
З 22 червня 1910 р. Петро Франко – член українського гімнастичного товариства «Сокіл-Батько». Був одним із засновників та заступником голови «Українського Змагового Союзу». Працював викладачем руханки у дівочій учительській семінарії Українського педагогічного товариства у Львові.
Автор “Підручника шведської руханки” 1913 р.
29 червня 1914 р. Петро і Тарас Франки здобули 2-ге місце у змаганнях зі сітківки на Других Запорозьких ігрищах, що проходили у рамках Шевченківського здвигу у Львові.
✨Петро Франко – співзасновник Пласту✨
У 1911 році Петро Франко разом з Іваном Чмолою та Олександром Тисовським заснували перший таємний скаутський гурток «Пласт». Він є автором назви «Пласт». Займався організацією пластових осередків у філії Львівської академічної гімназії та жіночого гуртка при учительській семінарії. У 1914 році, за його ініціативи, був скликаний перший з’їзд пластунів Галичини і Буковини. Він вперше організував і влаштував мандрівний табір на Чорногорі. Петро Франко написав та видав 15 книжок про «Пласт».
✨Петро Франко – доброволець легіону Українських січових стрільців✨
У 1914 вступив до лав УСС. Служив у піхоті четарем сотні Романа Сушка (був розвідником і кулеметником). Учасник боїв на Буковині, Станіславівщині, Тернопільщині та Львівщині. За героїзм, проявлений у бою 1 листопада 1915 р. під селом Семеківка на Тернопільщині, Петро Франко був нагороджений найвищою відзнакою Австро-Угорщини “Срібна медаль За Хоробрість Другої Степени”.
1916 рік – навчання у Райльоваці та у Віннер-Нойштадті. Він описав це у автобіографічному нарисі “У літаку” (1917), зраження польоту й технічні труднощі ранньої авіації.
✨Петро Франко – фундатор української військової авіації✨
1 грудня 1918 р. П. Франко був призначений командантом і референтом летунства при Державному Секретаріаті військових справ ЗУНР (до 10 квітня 1919 р.). Саме завдяки Петрові Франку було облаштовано першу авіаційну базу в м. Красному (під Львовом). Його зусиллями до 1919 року авіазагін УГА налічував 35 старшин та 300 вояків і складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні й сотні обслуги. Сотник армії ЗУНР Петро Франко здійснив понад 50 бойових вильотів за лінію фронту. У 1919 році голова Директорії УНР Симон Петлюра присвоїв Петрові Франку чин полковника армії УНР. У квітні 1919 року Франко за рішенням уряду ЗУНР вирушив до Белграда, щоб у складі Міжнародного Червоного Хреста займатися питаннями звільнення військовополонених.
✨Петро Франко – засновник видавничого товариства «Франко син і Спілка»✨
Після захоплення Галичини Польщею Петро Франко переїхав до Відня. У 1921 р. в організованому ним видавничому товаристві “Франко Син і Спілка” за власний кошт було видано серію книжечок під загальним гаслом “Пластовий книгозбір”. Одну книжку із цієї серії – “Кухня в таборі” – підготувала його дружина – Ольга Франко. Видав також гумористичний твір батька “Лис Микита”, нотні видання на слова І. Франка та спробував себе як письменник-прозаїк.
✨Петро Франко – викладач✨
11 вересня 1922 р. Петро Франко розпочав свою працю як контрактовий учитель в українській державній гімназії у Коломиї. Своїм основним предметом викладання вважав руханку, а побічними – географію та англійську мову. У 1925-26 та 1926-27 навчальних роках він також викладав фізику, хімію та природу. А у 1924-25 та 1927-28 навчальних роках – математику. 26 жовтня 1929 р. кураторія Львівського шкільного округу визнала його “Постійним учителем середніх загальноосвітніх шкіл”. У 1923-25 рр. Петро Франко періодично викладав хімію в Українському (таємному) Університеті Львова. Якийсь час працював у фаховій доповняючій школі, Педагогічному Інституті та ліцеї, а від 3 грудня 1939 р. став деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові і викладачем неорганічної хімії.
✨Петро Франко – інженер-хімік✨
У листопаді 1923 р. він закінчив Львівську політехніку на відділі технічної хімії з відзнакою. Автор підручника з неорганічної хімії та енциклопедичного словника з хімічної термінології, автор 36 винаходів у галузі хімії (з переробки молока за допомогою електрики).
У 1931 р. за порадою професора І. Мосціцького виїхав до Харкова і працював по 1936 р. (включно) як старший науковий співробітник у Науково-дослідному інституті прикладної фізико-хімії та молочної промисловості. Написав низку наукових праць, серед них: “Одержання сульфатної кислоти та цементу з гіпсу в одній фазі”, “Дослідження газової фази термічного розкладу гіпсу”, “Одержання казеїну з молока за допомогою електрики”, “Одержання автомателектроказеїну”, “Історія хімії”, “Дещо про наркотики”, “Боротьба з алкоголізмом”, “Теорія Дарвіна”.
✨Петро Франко – делегат Народних зборів✨
22 жовтня 1939 був обраний делегатом Народних зборів для підписання акту возз’єднання Західної України з Радянською Україною та членом Уповноваженої комісії Народних зборів до Москви та Києва.
✨Петро Франко – перший директор літературно-меморіального музею Івана Франка✨
10 жовтня 1940 року було урочисто відкрито музей в будинку, де Іван Франко з родиною провів останні 14 років свого життя, на вул. Понінського, 4 (тепер вул. І. Франка, 152). Першим директором меморіального музею Івана Франка у Львові став його син Петро Франко.
✨Петро Франко – депутат✨
24 березня 1940 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання від Львівської області на довиборах, які відбувалися в областях, що увійшли до складу УРСР у 1939–1940 роках.
✨Петро Франко. Зникнення 1941 року✨
28 червня 1941 року – дата зникнення Петра Франка.
У будинку на вулиці Софії Яворської у Львові він перебував під домашнім арештом. Йому сказали — «евакуація». Посадили в машину. І вивезли разом з академіком Кирилом Студинським. Більше Петра Франка не бачили ніколи. Залишили дружину з двома доньками — чекати. Все життя.
У 1943 році радянська влада спробувала замести сліди: «Петро Франко загинув під час бомбардування між Києвом і Харковом».
Без місця. Без дати. Без тіла.
Пізніше поширювали вигадку: ніби він працює на секретному заводі в Сибіру.
Ніби навіть писав листа.
Рідні спростували все.
Версій загибелі кілька:
– застрелений під час втечі з поїзда на Тернопільщині;
– страчений у тюрмі НКВС у липні 1941-го;
– спалений живцем разом з іншими в’язнями на Харківщині.
Найімовірніше — розстріляний після 6 липня 1941 року. Його тіло і досі не знайдено.
Жодного офіційного підтвердження. Лише мовчання. І пусте місце на фотографіях.
✨Дозвіл на його вбивство дав сам Хрущов✨
У Квартира-музей родини Івана Франка у Києві знаходиться копія шифротелеграми НКДБ СРСР за 9 червня 1941 року, у якій є прохання про дозвіл на розстріл Петра Франка. «Указаниями товарища Хрущова нами арестованы: Студинский, Франко, киевский артист Донец, националисты. В связи с тем, что вывести их из Киева затруднительно, считаем целесообразным их расстрелять. ЦК КПУ такого же мнения. Прошу немедленных указаний», – значиться в ній мовою оригіналу.
За роки окупації Західної України Радянським Союзом він врятував від смерті багатьох, але не зміг врятувати себе…
✨Спадщина і пам’ять✨
У 2008 році указом Президента України іменем Петра Франка було названо 7-му бомбардувальну авіаційну бригаду Повітряних сил Збройних сил України.
65 курінь УПЮ (Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок) у станиці Краматорськ носить ім’я Петра Франка.
У 2020 році у Нагуєвичах і Києві встановлено погруддя і з’явився мурал.
Петро Франко — не просто наймолодший син Івана Франка. Хімік. Авіатор. Письменник. Викладач. Один із засновників Пласту. І людина, чию історію намагалися викреслити.
Але пам’ять сильніша…
