Тарас і Петро Франки серед членів учительського відділу товариства «Сокіл-Батько»
Зліва направо: проф. І. Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олесандр Довбенко, Ігор Федів.
Дата: 1909 р.
Місце зйомки: ?
Оригінал
Матеріал: фотопапір
Техніка: фотодрук, чорно-білий
Розмір:
Опис: На світлині зображено Тараса Франка (третій зліва) і Петра Франка (четвертий праворуч) серед членів учительського відділу товариства «Сокіл-Батько». На фото зображено 8 чоловіків молодого віку, одягнених у спортивну форму (білі футболки та чорні штани), що сидять на підлозі в ряд охопивши руками ноги. Світлина на темному фоні, ймовірно в інтер’єрі гімнастичного залу. Зліва направо: проф. І. Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олесандр Довбенко, Ігор Федів.
На звороті світлини наліплено смугу паперу з машинописним текстом та рукописним доповненням Тарас Франка: «З ліва на право: Федів Ігор Довбенко. Ігнат П. Франко Гузар П. (літера П. виправлена синім чорнилом на Т. рукою Тараса Франка) Франко, далі синім чорнилом закреслено Ігнат, і від руки дописано Гайдучок, Боберський І.». Підпис Т. Франка зроблений у дзеркальному відображенні, з права на ліво.
«Сокіл» — українське патріотичне тіловиховне та руханкове товариство. Засноване 1894 р. у Львові, (у Наддніпрянщині – 1907-го) за зразком патріотично-гімнастичних товариств , що діяли на теренах Австро-Угорщини. Мета товариства— виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливістьрозуміння праці у спільному гурті, дисципліну. За ініціативою Альфреда Будзиновського «Сокіл», поряд руханки і змагань, присвятив увагу пожежній справі (до 1932), мандрівництву, а також фехтуванню, наколесництву (велосипедному спортові), з 1912 — вправам у стрілянні. Великі заслуги для розбудови товариства поклав Іван Боберський, з 1901 — керівник учительського гуртка «Сокіл», 1908 — голова товариства «Сокіл». Тоді ж «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину: по містах виникли переважно руханкові філії «Сокіл» (перший засновано 1902 у Станиславові), по селах — руханково-пожежні філії (також: «гнізда») під назвами «Січ» або «Сокіл» (вибір назви залишався за засновниками філій). Зростання числа учасників товарист «Сокіл» і «Січ», об’єднаних у централі «Сокіл-Батько» (з 1909 назва централі у Львові), таке: 1902 — 6, 1903 — 70, 1905—243, 1907—373, 1910—601, 1914—974. Найгустішою була мережа у Львівському повіті й на Поділлі, рідка — на Покутті й Буковині (2 клітини), на яких насамперед була поширена організація «Січ». Додатком до тіловиховної діяльності «Сокіл» було плекання співу, музики, аматорського театру тощо. З 1912 року «Сокіл-Батько» організував Стрілецькі сокільські курені (організатор Сень Ґорук); тому зустрічається назва — Руханково-стрілецьке товариство «Сокіл».
Стан збереження: добрий
Світлина зберігалася у приватному архіві родини Франків. Передане до фондової колекції Роландом Франком у 2016 р.