Тарас і Петро Франки серед членів учительського відділу товариства «Сокіл-Батько»

Тарас і Петро Франки серед членів учительського відділу товариства «Сокіл-Батько»

Зліва направо: проф. І. Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олесандр Довбенко, Ігор Федів.

Дата: 1909 р.

Місце зйомки: ?

Оригінал

Матеріал: фотопапір

Техніка: фотодрук, чорно-білий

Розмір:

Опис: На світлині зображено Тараса Франка (третій зліва) і  Петра Франка (четвертий праворуч) серед членів учительського відділу товариства «Сокіл-Батько». На фото зображено 8 чоловіків молодого віку, одягнених у спортивну форму (білі футболки та чорні штани), що сидять на підлозі в ряд охопивши руками ноги. Світлина на темному фоні, ймовірно в інтер’єрі гімнастичного залу. Зліва направо: проф. І. Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олесандр Довбенко, Ігор Федів.

На звороті світлини наліплено смугу паперу з машинописним текстом та рукописним доповненням Тарас Франка: «З ліва на право: Федів Ігор Довбенко. Ігнат П. Франко Гузар П. (літера П. виправлена синім чорнилом на Т. рукою Тараса Франка) Франко, далі синім чорнилом закреслено Ігнат, і від руки дописано Гайдучок, Боберський І.». Підпис Т. Франка зроблений у дзеркальному відображенні, з права на ліво.

«Сокіл» — українське патріотичне тіловиховне та руханкове товариство. Засноване 1894 р. у Львові, (у Наддніпрянщині – 1907-го) за зразком патріотично-гімнастичних товариств , що діяли на теренах Австро-Угорщини. Мета товариства— виховувати в українському народі єдність, народну силу й почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливістьрозуміння праці у спільному гурті, дисципліну. За ініціативою Альфреда Будзиновського «Сокіл», поряд руханки і змагань, присвятив увагу пожежній справі (до 1932), мандрівництву, а також фехтуванню, наколесництву (велосипедному спортові), з 1912 — вправам у стрілянні. Великі заслуги для розбудови товариства поклав Іван Боберський, з 1901 — керівник учительського гуртка «Сокіл», 1908 — голова товариства «Сокіл». Тоді ж «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину: по містах виникли переважно руханкові філії «Сокіл» (перший засновано 1902 у Станиславові), по селах — руханково-пожежні філії (також: «гнізда») під назвами «Січ» або «Сокіл» (вибір назви залишався за засновниками філій). Зростання числа учасників товарист «Сокіл» і «Січ», об’єднаних у централі «Сокіл-Батько» (з 1909 назва централі у Львові), таке: 1902 — 6, 1903 — 70, 1905—243, 1907—373, 1910—601, 1914—974. Найгустішою була мережа у Львівському повіті й на Поділлі, рідка — на Покутті й Буковині (2 клітини), на яких насамперед була поширена організація «Січ».  Додатком до тіловиховної діяльності «Сокіл» було плекання співу, музики, аматорського театру тощо. З 1912 року «Сокіл-Батько» організував Стрілецькі сокільські курені (організатор Сень Ґорук); тому зустрічається назва — Руханково-стрілецьке товариство «Сокіл».

Стан збереження: добрий

 Світлина зберігалася у приватному  архіві родини Франків. Передане до фондової колекції Роландом Франком у 2016 р.


Ми з вдячністю приймаємо ваші теплі слова!
Ваша думка надзвичайно важлива для нас.

Вітаю! Нарешті маємо у Києві музей  Івана Франка і його родини – з чим Вас усіх вітаю! Чудова експозиція, гідна нашого Каменяра. Вражений експонатами,  а автентичні документи – вражають. Щира подяка усім, хто долучився до створення музею. Плідної Вам праці й надалі. А Роландові  Франку – многая літа!

Дмитро
Отримали величезне задоволення, поринувши в домашню атмосферу Франкової  родини. Величезне Вам дякуємо за цей музей. Його неймовірну, неповторну атмосферу хочеться пити великими ковтками. А цікаві факти про Івана  Франка і його дітей захоплюють.
Taisa Lu
Наш колектив захоплений всім що побачив у цьому чудовому музеї. Від усієї душі ми вдячні що у Києві існує такий музейний заклад, де можна пізнати непросту  історію життя Тараса Франка, а також дізнатись про Івана Франка та його родину. Екскурсія  цікава, жива, подекуди навіть дотепна. Наша група різнорідна, але всі залишились задоволені почутим і побаченим. Щиро дякуємо працівникам музею.
Наталія