Сьогодні, 28 червня, виповнюється 132 роки від дня народження наймолодшого сина Івана Франка і Ольги з Хоружинських – Петра. До цієї події Міжнародний фонд Івана Франка презентував 15 кольорових світлин сина Каменяра.
«Ідея колоризувати світлини родини Франків не нова. Фонд уже представляв на широкий загал деякі архівні знимки у кольорі. У такий спосіб ми намагаємося привернути увагу до Франкового роду і, безпосередньо, зацікавити феноменом самого Івана Франка. На жаль, більшість його знає лише як українського поета і письменника, та Іван Франко – багатогранна особистість, невтомний творець, якого сучасники називали «ходячою енциклопедією усякого знання», «академією наук в одній особі» та «великим астральним тілом, що гріє всю Україну, а світить далеко дальше», – зазначила авторка ідеї Ольга Нижник.
Ім’я Петра Франка тривалий час було маловідомим, але ця харизматична постать стала Людиною в житті і першим захисником українського неба.
Важко було усвідомити, що дозвіл на його вбивство дав сам Хрущов. У телеграмі НКВС із запитом на розстріл, яку 6 липня 1941 надіслав із Києва нарком державної безпеки УРСР П. Мешик наркому державної безпеки СРСР В. Меркулову, йдеться: «Указанию тов. ХРУЩЕВА нами арестованы: Студинский, Франко, киевский артист Донец «Националисты». В связи с тем, что вывести их из Киева затруднительно, считаем целесообразным их расстрелять. ЦК КП(б)У такого же мнения. Прошу немедленных указаний». На телеграмі стоїть резолюція «ЗА», яку засвідчили підписами Л. Берія та В. Молотов.
Усе своє життя Петро Франко перебував під пильним оком радянських спецслужб, але його сміливість, чесність, людяність і непохитна відданість Україні не зламала велич його Франкового духу. За роки окупації Західної України Радянським Союзом він врятував від смерті багатьох, але не зміг врятувати себе.
Діяльність Петра Франка була досить багатогранною. Він був фахівцем із тіловиховання, теоретиком і практиком гімнастично-спортивного руху в Галичині, членом товариств «Український спортовий кружок» та «Сокіл-Батько», співзасновником «Пласту», «Змагового союзу» та СТ «Україна».
Петро Франко – один із перших українських летунів та організатор військової авіації на Галичині, учасник національно-визвольних змагань 1917-1920 років, січовий стрілець, сотник УГА, полковник армії УНР.
Він був українським письменником, ученим-хіміком, винахідником, викладачем, першим директором музею Івана Франка у Львові та депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання. Це він зачитував у 1939 році Акт про приєднання Західної України до УРСР.
А ще Петро Франко був не лише одним із синів величного Івана Франка, але й достойним чоловіком та чудовим батьком двох доньок.
На жаль, доля подарувала йому лише 51 рік життя…
Детальніше про одного із «франчат» можна дізнатися у матеріалі – «Цікаві факти про Петра Франка».