Ольга Хоружинська – панночка із заможної поміщицької родини Хоружинських iз Харківської губернії. Випускниця Інституту шляхетних дівчат у Харкові та Вищих жіночих курсів. Учителька, яка вільно володіла французькою, німецькою, англійською мовами, прекрасно грала на фортепіано, була “великою ентузіасткою театру, музики і літератури”.
Жінка, яку поступово закохав у себе сам Франко, народилася 10 квітня 1864 року в козацькому містечку Бірки Зіньківського повіту Полтавської губернії.
У листі 1886 року І. Франко писав: «По Вашім від’їзді щось таке зо мною сталося, що я й сам не знаю. Немовби мені половину життя взято, такий я почувся слабий, безсильний і безвладний. Як я Вас люблю, Олічка! Як гаряче бажаю я Вас бачити щасливою! Одного тільки боюсь, щоб щастє не вбило мене!»
Жінка, яка сама обрала свою долю. Жінка, якаділила всі радісні й прикрі хвилини його життя. Жінка, яка віддавала себе до останку, щоб слово поета, літературознавця, борця доходило до народу. Жінка, яка стала його порадником та опорою. Жінка, яка була берегинею домашнього вогнища. Жінка, яка народила і виховала чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра, Анну. Жінка, любові якої вистачило на обох.
І хоча сам І. Франко писав у «Зів’ялому листі», що любов йому являлася тричі, проте Ольга з роду Хоружинських була його неусвідомленим за життя коханням, тихим щастям, домашньою пристанню, де поет знаходив підтримку, пораду, взаєморозуміння.
Їхнє життя було всяким, але воно було їхнім і в горі, і в радості…
Франко до кінця життя шанував свою дружину, був вдячним їй за родинний затишок, щастя батьківства, за підтримку. І свою любов до пані Франкової він демонстрував мовою вчинків, а не почуттів.
«Спасибі тобі, моє Сонечко,
За промінчик твій — щире словечко!
Як промінчика не здобуть притьмом,
Слова щирого не купить сріблом.
… Тож за дар малий, за безцінний твій,
Що, мов цвіт, скрасив шлях осінній мій.
За той усміх твій невдослід журбі
Спасибі тобі! Спасибі тобі!» – ці слова Іван Франко присвятивсвоїй дружині.
Ольга Франко пережила свого чоловіка на 25 років і зробила вседля того, аби ми сьогодні могличути мудре Франкове слово.
Ольга Нижник, заступниця директора Міжнародного фонду Івана Франка